Грошi, банкiвськi рахунки, коштовностi, авто, нерухоме майно – матерiальнi цiнностi життя. В нашому свiтi все це заробляється впродовж тривалого часу, а потiм передається в спадок. Хто й що отримує – питання заповiту. Якщо є певнi питання й спори в спадкоємцiв, вони повиннi вирiшуватися в правовому полi.

Стаття 1233 ЦК України регламентує, що заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт складається особисто (неможливе його укладення представником), а посвiдчує його нотаріус (державний або приватний, рiзницi нiякої). Таке вже людське життя i буває, що право посвідчувати розпорядження на випадок смерті заповідача надано і деяким посадовим особам (це може бути уповноважена особа органу місцевого самоврядування, головний лікар, капітан судна, начальник установи виконання покарань).   

Заповiт – особливий документ. В чому ж полягає особливiсть? Тут цивільно-правові наслідки настають не одразу після здійснення особою певного розпорядження, а після смерті особи. Тому питання дійсності заповіту зацікавлені особи можуть ініціювати тiльки після смерті спадкодавця (після відкриття спадщини, саме тодi заповіт набуває сили). Питання визнання заповіту недійсним дуже часто виникає в потенційних спадкоємців. Отже, власне, хто може оспорити заповiт? Будь-хто з черги спадкування, якщо вважає, що його права на спадок порушили.

Заповiт: хто є хто?

За законом нашої держави iснує п'ять черг спадкування (ст. 1260 ЦК України):

1 черга – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;

2 черга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід (з боку батька і матері);

3 черга – рідні дядько та тітка спадкодавця;

4 черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини;

5 черга – інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Як визначається ступінь споріднення? За числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, але при цьому народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Час – це важливо!

Найголовнiше, що треба знати спадкоємцям: час звертання до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Це можна зробити протягом 3-х років з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права або повинна була дізнатися про таке порушення. Тут йдеться про те, коли особа дізналася про заповіт, зміст якого хоче оскаржити.

Деякi аспекти справи

Відповідно до вимог частини 2 статті 1257 ЦК України за позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде установлено: волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі (наприклад, заповіт складався під впливом насильства з боку спадкоємця). Але тут треба надати відповіднi докази (саме вони підтверджують ці обставини).

Суд також може визнати заповіт недійсним, якщо вiн складався особою під впливом фізичного/психічного насильства, або особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними через стійкий розлад здоров’я. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту (який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними на момент складання заповіту) суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу (стаття 145 Цивільного процесуального кодексу України).

Наші юристи мають значний досвід роботи зi спадковими справами. Ми готові надати кваліфіковану юридичну консультацію, грамотно скласти і подати позовну заяву, представляти інтереси в судах усіх інстанцій. Заповніть заявку - і Ваші проблеми будуть вирішені якісно і швидко.