Чи то наша ментальнiсть така, чи то стиль роботи, але дивно, що ми часто кидаємось вирiшувати проблеми, коли вони з׳являються… але в багатьох випадках цi самi проблеми можна було б попередити… Ось, наприклад, чому лише після аварій, нещасних випадків або перевірок керівники підприємств звертають увагу на важливе питання охорони праці? Все ж елементарно: якби це зробили ранiше, в робочому розкладi, то уникали б проблеми.

Пояснення головного питання

Охорона працi, відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі ― Закон № 2694), - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Законодавство про охорону праці складається з вищевказаного Закону № 2694, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV (у новій редакції) та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

На підприємстві, де працює менше 20 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати сторонні спеціалісти на договірних засадах, якщо вони мають відповідну підготовку (ст. 15 Закону № 2694). На підприємстві, де працює менше 50 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати (теж в порядку сумісництва) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві, де працює 50 і більше осіб, роботодавець вже створює службу охорони праці відповідно до Типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади й забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці (Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255 (із змінами і доповненнями)).

Ст. 15 Закону № 2694 визначає місце служби охорони праці в структурі підприємства та права працівників служби так:

1. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботадавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог, відповідно до статті 13 «Управління охороною праці та обов’язки роботадавця».
2. Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Охорона працi: хто за що вiдповiдає

Виконуючи власнi трудовi обов'язки, кожен працівник пiдприємства зобов'язаний:

1. дбати про особисту безпеку і здоров'я, про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання роботи чи під час перебування на території підприємства;
2. знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
3. проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Якщо ж на пiдприємствi виявленнi певнi порушення, то одразу спеціалісти служби охорони праці мають право:

1. видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
2. вимагати відсторонення від роботи осіб, що не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
3. зупиняти роботу виробництва (дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва) у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працюючих;
4. надсилати роботодавцеві подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Звичайно, питання охорони працi на пiдприємствi – питання серйозне. Тут, власне, вирiшення його залежить вiд багатьох факторiв: специфiка роботи, кiлькiсть працiвникiв, керуючий склад… Але ситуацiя небезнадiйна, можна знайти правильний шлях i крок за кроком долади труднощi (якщо вони виникли). В даному випадку найвірнішим рішенням буде звернення до професійного юриста. Ми готові надати кваліфіковану юридичну консультацію. Заповніть заявку - і Ваші проблеми будуть вирішені якісно і швидко.